
Сьогодні Сахара — це безкраї піски, спека й майже повна відсутність життя. Але так було не завжди. У відносно недавньому минулому значна частина цієї пустелі була зеленою, вологою і живою.
Коли Сахара була іншою
Приблизно 5 – 10 тисяч років тому Сахара переживала період, який вчені називають Африканським вологим періодом.
Клімат був зовсім іншим: мусони з Атлантики приносили регулярні дощі, а температура була м’якшою.
На місці нинішніх дюн існували:
- річки та озера
- савани й луки
- ліси та болота
У деяких районах води було настільки багато, що формувалися великі озерні системи.
Хто там жив
Про «зелену Сахару» свідчать не легенди, а реальні докази:
- наскельні малюнки із зображенням жирафів, бегемотів, слонів
- рештки риб і водних рослин у нині сухих регіонах
- пилок дерев і трав у відкладеннях ґрунту
Там, де зараз немає навіть тіні, колись паслися стада тварин і жили люди.
Чому все змінилося
Причина — повільні зміни орбіти та нахилу Землі.
Вони вплинули на розподіл сонячної енергії й змістили мусонні дощі південніше. Коли опади зникли, рослинність почала вмирати, ґрунт пересихати, а пустеля — розростатися.
Сахара не “висохла миттєво” — це був тривалий процес, який поступово перетворив зелений регіон на найбільшу гарячу пустелю світу.